- вигукнути
- [ви/гукнутие]
-ну, -неиш, нак. -ние, -н'іт'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
вигукнути
Смотреть что такое "вигукнути" в других словарях:
вигукнути — див. вигукувати … Український тлумачний словник
вигукнути — див. вигукувати … Словник синонімів української мови
вигукнути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
вигукувати — вигукнути (дуже голосно раз у раз, час від часу вимовляти слово, фразу, видавати звук, що передає певне почуття), гукати, гукнути, гуконути, викрикувати, викрикнути, покрикувати, покликати, покликувати, покликнути погукувати, нагукувати,… … Словник синонімів української мови
закричати — чу/, чи/ш, док. 1) неперех.Почати кричати; загаласувати, залементувати. || Почати видавати різкі пронизливі звуки (про птахів, тварин). 2) перех. і без додатка. Голосно вигукнути. 3) неперех., на кого. Почати лаятись, гримати. 4) перех., рідко.… … Український тлумачний словник
покрикнути — ну, неш, док. 1) Те саме, що крикнути. ||Голосно, збуджено вигукнути щось. 2) на кого і без додатка. Крикнути на когось, примушуючи щось зробити … Український тлумачний словник
прокричати — чу/, чи/ш, док. 1) перех. і неперех.Видати крик. || перен. Гучно, пронизливо просвистіти, прогусти. 2) перех. Дуже голосно крикнути; вигукнути. || перен. Сповістити про щось криком. 3) перех. і неперех., про що, також із спол. що, перен. Широко… … Український тлумачний словник
скликнути — ну, неш, док., розм. Те саме, що вигукнути … Український тлумачний словник
